ПОРІДДЯ, ДЯ,
Поріддя, дя, с. Родъ, порода, поколѣніе. Чу у їх поріддя таке, що вони всі однаково нездужають. Лебед. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 344.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОРІДНИТИ, НЮ́, НИ́Ш, →← ПОРІДІШАТИ, ШАЮ, ЄШ,